Somatic education: a review of foreign experience

Вступ. Галузь соматичного виховання (Somatic Education), прийнята на Заході, є абсолютно новою для України. Не виникає сумнівів, що подібна ситуація потребує ґрунтовних досліджень. У своїх дефініціях The International Somatic Movement Education and Therapy Association (ISMETA) характеризує та категорізує цю сферу діяльності [1]. Так, у сучасній системі соматичного виховання існують два підходи - навчальний і терапевтичний. Знані науковці, які вивчають проблемні питання даного напрямку, мають відмінні судження щодо впливу практик усвідомлених рухів, більше відомих як соматика. Одні автори у своїх дослідженнях стверджують, що соматичні рухи працюють в парадигмі education [2, 3], інші вказують на їх терапевтичний ефект [4, 5]. Мета дослідження - дослідити класифікацію підходів, яка існує в системі соматичного виховання. Методи дослідження: аналіз і синтез спеціальної науково-методичної літератури та мережі інтернет. Результати дослідження та їх обговорення. Соматичне виховання - це широка сфера професійної людської діяльності, яка з одного боку охоплює холістичну освіту, з іншого комплементарну та альтернативну медицину. ISMETA розглядає галузь як поєднання двох підходів - виховання соматичних рухів (Somatic movement education) і терапію соматичних рухів (Somatic movement therapy). Сфера містить різні дисципліни, кожна з яких має свої освітні та / або терапевтичні акценти, принципи, методи та прийоми [1]. Однією із практик усвідомлених рухів в системі соматичного виховання є метод Фельденкрайза (FM), в якому вдало поєднуються навчальний і терапевтичний підходи. Так, Susan Hiller у своєму системному огляді говорить, що FM широко застосовується для популяцій, зацікавлених у відновленні здоров'я, покращенні функціонування, розвитку усвідомлення. Автор має на меті модернізувати дані про переваги FM відповідно до умов сучасності, до категорій населення. Поодинокі дослідження, представлені в рев'ю, повідомляють про значні позитивні ефекти для усвідомленого зниження напруження, підвищення комфорту, сприйняття образу тіла та спритності. Susan Hiller, спираючись на зібрані дані, робить припущення, що ефекти є загальними, і підтримує пропозицію, що FM більше працює в парадигмі навчання, ніж з механізмами, що базуються на захворюваннях [2]. Безумовно, необхідні подальші дослідження. Водночас, клініцисти та професіонали можуть сприяти застосуванню FM у популяціях, зацікавлених у дієвій фізичній працездатності та самоефективності. Метод Фельденкрайза є прикладом рухового учіння та підвищення працездатності з точки зору практик усвідомлених рухів. Так, Josef Mattes стверджує, що попередня критика FM (і тим самим, не прямо, всіх практик усвідомлених рухів в цілому) через невідповідний фокус уваги являється необгрунтованою у світлі останніх досягнень у вивченні рухового учіння та підвищення працездатності. І навпаки, FM та Кі-Айдо використані для того, щоб пояснити на прикладах як західні та східні практики свідомих рухів (похідні від бойових мистецтв) могли б принести користь спортивній психології [3]. Автор у своєму припущенні відносить FM суто до західник практик. Однак, у методі органічно поєднані знання Заходу і Сходу. Відомо, що в 1933 році, після зустрічі із засновником дзюдо Дзіґоро Кано, Моше Фельденкрайз знов повернувся до викладання дзюдзюцу і почав вивчати дзюдо. В 1936 році він отримав чорний пояс із дзюдо і заснував «Jiu Jitsu Club de France», який існує дотепер і є одним із старіших клубів дзюдо в Європі. Інша сторона використання методу Фельденкрайза лежить у терапевтичній площині. FM - це форма навчання на основі рухів, яка покращує рівновагу тіла та фізичне функціонування. Так, Jon Torres-Unda з колегами провели рандомізоване клінічне дослідження і з'ясували, що FM покращує функціонування та баланс тіла у людей з розумовою непрацездатністю (РН). Автори вказують, що втрата функціонування та вікові проблеми зі здоров'ям раніше з'являються у осіб із РН, ніж у їхніх однолітків, які не мають інвалідності. В дослідженні прийняли участь 32 дорослих середнього віку (48,94± 6,01 років), які випадковим чином були віднесені до експериментальної (ЕГ) та контрольної групи (КГ). ЕГ отримала 30 занять з Awareness Through Movement, однієї з форм FM, тоді як КГ не отримала жодного втручання на основі руху. Фізичне функціонування (баланування, швидкість ходи та підйоми зі стільця) оцінювали за допомогою Short Physical Performance Battery (SPPB), а баланс за допомогою стабілометрії. Після 30 занять FM, люди значно покращили свої тестові результати з підйому зі стільця (p < 0,005), загальний бал SPPB (p < 0,005), та зменшили площу коливання (p < 0,05) у стабілометричному тесті. Результати дослідження вказують на те, що FM може бути хорошим інструментом у запобіганні втрати функціонування та рівноваги тіла у осіб середнього віку з РН [5]. У фізичній реабілітації часто порівнюють ефективність впливу методу Фельденкрайза з іншими. Так, Teresa Paolucci з колегами провели рандомізоване контрольне дослідження, щоб з'ясувати вплив покращеної інтероцептивної обізнаності на хронічні болі в попереку (CLBP), порівнюючи FM і Back school (BS). Дослідження, в якому прийняли участь 53 особи, тривало протягом 3 місяців. Пацієнти були випадковим чином розподілені до групи FM (середній вік 61,21 ± 11,53 року), або до групи BS (середній вік 60,70 ± 11,72 років). Біль оцінювали за допомогою візуальної аналогової шкали (VAS) та McGill Pain Questionnaire (MPQ), інвалідність оцінювали за Waddel Disability Index, якість життя вимірювали за допомогою Short Form-36 Health Survey (SF-36), а розумово-тілесну взаємодію вивчали за допомогою Multidimensional Assessment of Interoceptive Awareness Questionnaire (MAIA). Результати: дві групи були зіставлені на початковому рівні для всіх обчислених параметрів. Наприкінці лікування між групами не було значущих відмінностей щодо зменшення хронічного болю. За аналізом Фрідмана, обидві групи зазнали значних змін болю (р <0,001) та інвалідності (р <0,001) протягом досліджуваного періоду. Висновки: метод Фельденкрайза має таку ж ефективність, як і Back school у випадку CLBP [4]. Висновки. Здійснено огляд доступних наукових джерел в галузі соматичного виховання. Думки вчених різняться. Безумовно, обидва підходи мають свої переваги і недоліки. Ситуація потребує подальших ґрунтовних досліджень, що дозволять з'ясувати нові можливості використання практик усвідомлених рухів як з точки зору виховання, так і з точки зору фізичної реабілітації.

Récupéré en direct depuis OpenAlex et désinversé. Les résumés ne sont pas conservés dans cette base de données : les index inversés représentent 8,6 Go des 9,3 Go de texte de la base, et le serveur dispose de 13 Go libres.