Notice bibliographique
Résumé
Вступ. У статті викладені окремі аспекти дослідження звукового інструментування поезії як системи звукообразів, що належить до синсемантичного образного рівня віршового твору, з огляду на психолінгвістичні експериментальні дослідження, спрямовані на з’ясування семантики та символіки звуку в повсякденному та художньому мовленні, що сприяють повнішій інтерпретації та належному доперекладному аналізові поетичного твору з метою досягнення його адекватного перекладу та якісного аналізу отриманого результату.
 Методи. Серед основних застосованих методів – структурний та системний аналіз поетичного твору та його перекладу, що включають семантичний, стилістичний, ритміко-інтонаційний, логіко-синтаксичний та інші види аналізу; описовий, пояснювальний та компілятивний із елементами семантико-стилістичного аналізу; зіставний метод для висвітлення актуалізації звукообразів у поетиці зіставлюваних мовокультур; контекстологічний аналіз для дослідження актуалізації звукообразної семантики в межах різних контекстів, а також такий метод психолінгвістичного аналізу як факторний аналіз (метод головних компонент) для визначення особливостей семантики тексту поетичного першотвору й тексту перекладу.
 Результати. У роботі описано функціональні можливості звукообразів у поетичному творі, релевантні для його інтерпретації, доперекладного аналізу та перекладу; показано механізми функціонування звукообразів, в основі яких лежить звукова символіка, алітерація, звукова імітація, звукові повтори та загалом звукова семантика, чинність якої підтверджена відповідними психолінгвістичними дослідженнями різних років ученими різних країн; виявлено способи перекладу звукообразів поетичних творів з англійської мови на українську та навпаки, а також запропоновано до введення в науковий обіг поняття контекстної звукової семантики, за яким стоїть явище, що є одним із індикаторів повноцінного перекладу. У статті розглянуто низку малоопрацьованих донині питань, що стосуються перекладацького відтворення семантизації звуків, досліджені релевантні для перекладу основні функції звуку, а також деяких інших формотворчих образних компонентів поетичного твору, з огляду на їх малодосліджені аспекти. Звукове інструментування вірша визначено як поєднання евфонічних засобів організації поетичного мовлення, які можуть набувати відповідних значень безпосередньо в поетичному дискурсі та належати до образів-домінант твору.
 Висновки. До домінантних образів поетичного твору можуть належати звукові образні компоненти вірша, які вимагають під час перекладу функціонального підходу. Задля досягнення адекватного перекладу, під час доперекладного аналізу важливо з’ясувати, яку семантичну чи експресивну функцію та в який спосіб виконує звуковий образ та чи входить він до образів-домінант поетичного твору, щоб відтворювати його з урахуванням значимості в образній ієрархії твору та його образної семантики в конкретному творі й у відповідній мовокультурі, виявленої внаслідок застосування належних методів та результатів психолінгвістичних експериментів.
Récupéré en direct depuis OpenAlex et désinversé. Les résumés ne sont pas conservés dans cette base de données : les index inversés représentent 8,6 Go des 9,3 Go de texte de la base, et le serveur dispose de 13 Go libres.
Comment cette classification a été obtenuedéplier
Prédiction machine sur la base complète
Imitation des enseignantsNi prévalence calibrée, ni vérité terrain. Validation humaine à venir. Le volet Gemma est une étiquette directe du modèle pour chaque travail de la base, lue sur la notice réduite au titre. Le volet Codex est un classifieur appris des 10 348 étiquettes directes de Codex et calibré sur les taux pondérés de l'échantillon; les champs sans appui suffisant ne portent aucun appel Codex. Le mode candidate est l'union des deux volets; le consensus est leur intersection. Ces sorties portent le statut machine_predicted_unvalidated et ne sont pas des étiquettes humaines.
Scores du classifieur distillé par catégorie (deux têtes)
| Catégorie | Codex | Gemma |
|---|---|---|
| Métarecherche | 0,004 | 0,011 |
| Méta-épidémiologie (sens strict) | 0,001 | 0,001 |
| Méta-épidémiologie (sens large) | 0,000 | 0,001 |
| Bibliométrie | 0,002 | 0,002 |
| Études des sciences et des technologies | 0,004 | 0,007 |
| Communication savante | 0,018 | 0,011 |
| Science ouverte | 0,002 | 0,005 |
| Intégrité de la recherche | 0,003 | 0,004 |
| Charge utile insuffisante (le modèle a refusé de juger) | 0,112 | 0,045 |
Scores machine (provisoires)
Les deux têtes enseignantes du modèle étudiant, lues sur ce travail. Un score ordonne la base pour la relecture; il n'affirme jamais une catégorie, et le statut de validation accompagne chaque rangée tel quel.
Scores de référence d'un modèle non mature (critères de maturité non atteints, 7 itérations). Un score ordonne; il n'affirme jamais une catégorie.
score_only:v0-immature-baseline · tel quel depuis la passe de notation : score_only signifie que le nombre peut ordonner les travaux, et qu'aucune étiquette de catégorie n'en découleClassification
machine, non validéePrédiction automatique; un appel candidat d’une seule source (Gemma direct ou Codex distillé), pas un consensus.
Le détail, modèle par modèle et score par score, se trouve en fin de page sous « Comment cette classification a été obtenue ».