VISUAL REPRESENTATION OF THE UKRAINIAN FOLK TALE: ILLUSTRATION AS A MEANS OF PRESERVING CULTURAL IDENTITY
Notice bibliographique
Résumé
Стаття присвячена мистецтвознавчому огляду обраних ілюстрованих видань української народної та авторської казки, що були видані коштом української діаспори протягом ХХ ст. до 1991 року, з акцентом на питаннях національної ідентичності, культурної тяглості та візуальних кодів. Порушено проблему відповідальності митця перед культурною спадщиною та правильного трактування читачами ілюстрованого тексту, зокрема потреби осмисленого звернення до етнографічних джерел під час створенння образів на прикладах книг з електронних бібліотек США та Канади. Також розглянуто результат свідомої відмови від використання візуальних маркерів або їх трансформації в процесі ілюстрування фольклорних текстів. Цінність аналізу полягає не лише у вивченні такого явища в межах України, але й у висвітленні підходів до створення візуального контенту митцями українського походження, які, опинившись за межами Батьківщини, зберігали й розвивали культурні традиції. Метою статті став аналіз творів митців задля розуміння, як саме ілюстрація казки може стати засобом культурної комунікації, знайомства з культурою країни та виконувати виховну функцію. Детально розглядаються композиційні рішення художників-ілюстраторів, техніки та авторські підходи. Методологія. У роботі застосовано методи візуального аналізу, контент-аналізу та структурно-семіотичний підхід, які були застосовані в межах міждисциплінарної методології дослідження, що поєднує мистецтвознавчий, етнокультурний, педагогічний та візуально-комунікативний підходи. Результати. Ілюстрація в діаспорних виданнях виступала як активний засіб культурної комунікації: через деталі вбрання, побуту й архітектури митці забезпечували візуальну тяглість традиції й упізнаваність нації. Виявлено типологічні підходи до роботи з атрибутами – від ретельного відтворення етнографічних елементів до авторських інтерпретацій. Аналіз композиційних і технічних рішень показав, що саме поєднання форми, орнаменту та сценографії визначає емоційно-пізнавальний вплив ілюстрації на дитину. Наукова новизна. Вперше вивчено специфіку використання культурних атрибутів (народного костюма, архітектурних і побутових мотивів, орнаментики) саме в ілюстрованих виданнях української діаспори ХХ ст., показано механізми їх відтворення, трансформації або свідомої відмови від них та вплив цих рішень на формування візуальної ідентичності у дитячого читача. Практична значущість. Дослідження підтримує переосмислення візуальної спадщини діаспори в контексті сучасної художньої практики в Україні, покликане слугувати прикладом для сучасних митців, які прагнуть поглибити власну творчу практику шляхом залучення теоретичних знань, та дають орієнтири для сучасних ілюстраторів і видавців щодо відповідального використання культурних атрибутів та можливих стратегій їх реконструкції або осмисленої трансформації.
Récupéré en direct depuis OpenAlex et désinversé. Les résumés ne sont pas conservés dans cette base de données : les index inversés représentent 8,6 Go des 9,3 Go de texte de la base, et le serveur dispose de 13 Go libres.
Comment cette classification a été obtenuedéplier
Prédiction machine sur la base complète
Imitation des enseignantsNi prévalence calibrée, ni vérité terrain. Validation humaine à venir. Le volet Gemma est une étiquette directe du modèle pour chaque travail de la base, lue sur la notice réduite au titre. Le volet Codex est un classifieur appris des 10 348 étiquettes directes de Codex et calibré sur les taux pondérés de l'échantillon; les champs sans appui suffisant ne portent aucun appel Codex. Le mode candidate est l'union des deux volets; le consensus est leur intersection. Ces sorties portent le statut machine_predicted_unvalidated et ne sont pas des étiquettes humaines.
Scores du classifieur distillé par catégorie (deux têtes)
| Catégorie | Codex | Gemma |
|---|---|---|
| Métarecherche | 0,001 | 0,002 |
| Méta-épidémiologie (sens strict) | 0,000 | 0,000 |
| Méta-épidémiologie (sens large) | 0,000 | 0,000 |
| Bibliométrie | 0,003 | 0,002 |
| Études des sciences et des technologies | 0,003 | 0,006 |
| Communication savante | 0,006 | 0,002 |
| Science ouverte | 0,001 | 0,002 |
| Intégrité de la recherche | 0,000 | 0,001 |
| Charge utile insuffisante (le modèle a refusé de juger) | 0,003 | 0,000 |
Scores machine (provisoires)
Les deux têtes enseignantes du modèle étudiant, lues sur ce travail. Un score ordonne la base pour la relecture; il n'affirme jamais une catégorie, et le statut de validation accompagne chaque rangée tel quel.
Scores de référence d'un modèle non mature (critères de maturité non atteints, 7 itérations). Un score ordonne; il n'affirme jamais une catégorie.
score_only:v0-immature-baseline · tel quel depuis la passe de notation : score_only signifie que le nombre peut ordonner les travaux, et qu'aucune étiquette de catégorie n'en découleClassification
machine, non validéePrédiction automatique; un appel candidat d’une seule source (Gemma direct ou Codex distillé), pas un consensus.
Le détail, modèle par modèle et score par score, se trouve en fin de page sous « Comment cette classification a été obtenue ».