Review on Bilenky S. Imperial Urbanism in the Borderlands Kyiv, 1800–1905. Toronto: University of Toronto Press, 2018. 489 p.
Notice bibliographique
Résumé
Вивчення модерної доби розвитку міст займає не останнє місце в історіографії міської історії, адже саме цей час став періодом появи міського способу життя та саме тоді міста стали відігравати головну роль у соціально-економічному розвитку європейських країн.Незважаючи на те, що Київ аж ніяк не можна було назвати столицею модерності, на відміну від Парижа [4], він неодноразово привертав увагу західних дослідників, зокрема, Натана Мейра [5], Майкла Хема [3], Деніела Бровера [2].В цьому контексті дослідження канадського історика Сергія Біленького добре вписується в історіографічний контекст та доповнює наявні роботи.Автор пропонує вивчати історію модерного міста, досліджуючи те, як агенти змінювали простір та як вони його сприймали та проживали.І тут може здатися, що автор починає з кінця, адже перший розділ присвячено образу Києва в літературних джерелах.В цьому розділі він досліджує, яким чином автор літературного твору розташовував себе у просторі міста, осмислював повсякденний простір, а також поєднання різних національних наративів.Образ міста -це здебільшого, пошук ідеального міста.Якщо казати про Київ, то у літературному наративі таким ідеалом було "золотоверхе" місто з мальовничим видом, що відкривався з його пагорбів.На початку ХІХ ст.центральне місце займав міф про "Святе місто", причому як у православному наративі, так і у католицькому.Наприкінці ХІХ ст.починає переважати образ неідеального міста з хаотичною забудовою, соціальними контрастами та незабрукованими вулицями, а також підкреслювалась відсутність єдності трьох частин міста -Подолу, Старого Києва та Печерська.Ще одним аспектом є "привласнення" Києва представниками різних етнічних груп.Зокрема, польські автори підкреслювали важливість Контрактового ярмарку, який був осередком життя поляків на початку ХІХ ст.Після появи Університета він став ще одним ядром для поляків.З іншого ж боку після польського повстання поляки зазнавали переслідувань.Автор звертає увагу на те, що на початку ХІХ ст.український наратив був майже відсутній у літературному полі.Єврейський наратив починає активізуватися з початку ХІХ ст., проте з 1835 р.Київ був виключений зі смуги осілості, і це не могло не відбитися в літературному образі міста.Порівнюючи Київ з іншими містечками Правобережжя та Польщі, де проживало багато євреїв, і у польських, і у російських авторів зустрічається думка, що саме присутність євреїв робила Київ "польським" містом.Зі збільшенням кількості євреїв у другій половині ХІХ ст.вони поступово повертаються і в літературний наратив.Проте саме з цього часу помітні відчутні антисемітські погляди, коли Київ починають називати "столицею жидів".У путівниках також підкреслювалася роль Києва як духовної столиці, яка приваблювала багато паломників, його "антикварність", спогади про давню історію міста, яке було "колискою " та "цвинтарем" Давньої Русі.В творах письменників другої половини ХІХ ст.можна також простежити жаль за загубленою спадщиною та критику насильницької перебудови.На початку ХХ ст.постає образ вже модерного міста, з його комерціалізацією, бюрократією, новою забудовою, водогоном, машинами на вулицях, але втім і трущобами та борделями.Водночас цей Київ стає чужим українцям, романтизм руйнується торгівлею та ©Боженко А. О., 2019
Récupéré en direct depuis OpenAlex et désinversé. Les résumés ne sont pas conservés dans cette base de données : les index inversés représentent 8,6 Go des 9,3 Go de texte de la base, et le serveur dispose de 13 Go libres.
Comment cette classification a été obtenuedéplier
Prédiction machine sur la base complète
Imitation des enseignantsNi prévalence calibrée, ni vérité terrain. Validation humaine à venir. Le volet Gemma est une étiquette directe du modèle pour chaque travail de la base, lue sur la notice réduite au titre. Le volet Codex est un classifieur appris des 10 348 étiquettes directes de Codex et calibré sur les taux pondérés de l'échantillon; les champs sans appui suffisant ne portent aucun appel Codex. Le mode candidate est l'union des deux volets; le consensus est leur intersection. Ces sorties portent le statut machine_predicted_unvalidated et ne sont pas des étiquettes humaines.
Scores du classifieur distillé par catégorie (deux têtes)
| Catégorie | Codex | Gemma |
|---|---|---|
| Métarecherche | 0,001 | 0,002 |
| Méta-épidémiologie (sens strict) | 0,001 | 0,000 |
| Méta-épidémiologie (sens large) | 0,001 | 0,000 |
| Bibliométrie | 0,005 | 0,008 |
| Études des sciences et des technologies | 0,001 | 0,002 |
| Communication savante | 0,001 | 0,003 |
| Science ouverte | 0,001 | 0,001 |
| Intégrité de la recherche | 0,002 | 0,002 |
| Charge utile insuffisante (le modèle a refusé de juger) | 0,010 | 0,003 |
Scores machine (provisoires)
Les deux têtes enseignantes du modèle étudiant, lues sur ce travail. Un score ordonne la base pour la relecture; il n'affirme jamais une catégorie, et le statut de validation accompagne chaque rangée tel quel.
Scores de référence d'un modèle non mature (critères de maturité non atteints, 7 itérations). Un score ordonne; il n'affirme jamais une catégorie.
score_only:v0-immature-baseline · tel quel depuis la passe de notation : score_only signifie que le nombre peut ordonner les travaux, et qu'aucune étiquette de catégorie n'en découleClassification
machine, non validéePrédiction automatique; un appel candidat d’une seule source (Gemma direct ou Codex distillé), pas un consensus.
Le détail, modèle par modèle et score par score, se trouve en fin de page sous « Comment cette classification a été obtenue ».